Урочистий політ творчості Таїсії Афоніної почався в цехах миколаївської корабельні й розгорнувся в академічних майстернях сусідньої держави. Народившись 13 травня 1913 року в родині суднобудівельника заводу “Наваль”, вона змалку сприймала індустріальні силуети Табірного саду як особливий живописний простір. А більше про життя та творчість видатної майстрині образотворчого мистецтва з Миколаєва Таїсії Афоніної – читайте на сайті mykolayivchanka.com.ua.
Народження і родина
Таїсія Кирилівна Афоніна народилася 13 травня 1913 року в портовому місті Миколаєві. На той час це був адміністративний центр Херсонської губернії. Станом на 1914 рік в нашому місті жили близько 103 500 осіб. Крім росіян і українців, тут проживали також греки (5%), євреї (4%), поляки (1%) та болгари (0,5%).
Батько Таїсії, Кирило Миколайович Афонін, обіймав посаду майстра на суднобудівному заводі “Наваль”, який, до слова, розташовувався на лівому березі Інгулу. До 1917 року тут працювали вже понад 3000 робітників та щороку випускалися до трьох військових кораблів. Мати, Єфросинія Семенівна Гончарова, опікувалася домашнім господарством та була донькою відомого луганського коваля паротягобудівного заводу Гартмана.
Таїсія мала старшого на 2 роки брата Миколу (1911 року народження). Пізніше він став інженером-механіком на судноремонтному заводі “Руссуд”. Родина Афоніних мешкала у власному будинку із трьома спальнями та двома виходами на подвір’я. Він був розташований на вулиці Інгульській.
Освіта в ЛІЖСА і Літературно-художні об’єднання
У вересні 1931 року, після закінчення дев’ятирічної школи №7 у Таганрозі (територія сучасної Російської Федерації), Таїсія Афоніна прибула до Ленінграда. В той час тут проживало вже понад 820 000 мешканців і то був центр живопису.
У 1932 році 19-річна мисткиня вступила на вечірнє відділення робітфаку при Всеросійській Академії мистецтв, де перші 2 роки слухала лекції з композиції у професорів Олександра Дейнеки та Сергія Судейкіна. Приміщення самого факультету розташовувалося в будівлі на Невському проспекті. Тут були три майстерні й велика актова зала для показів студентських робіт.
Навесні 1936 року, склавши екзамени з рисунка, живопису й історії мистецтв, Таїсія Кирилівна була зарахована на перший курс живописного факультету Ленінградського інституту імені Іллі Рєпіна. В ті роки цей інститут налічував 450 студентів і входив до “великої триєдності” академічних шкіл Союзу СРСР.
Миколаївчанка навчалася в майстернях Михайла Бернштейна (автора “Портрета дружини художника”, 1934 рік), Павла Наумова (відомого роботами на тему волховської тайги) і Віктора Орєшнікова (професора монументального живопису).
Протягом 1936-1940 років Афоніна виконала понад 120 етюдів з натури по Неві, у Петергофі та Оранієнбаумі. За рецензією журналу “Іскусство” №5 (1939 року), вони відзначалися “тональним багатством” та “доволі цікавим трактуванням світлотіні”.
Суднобудівний контекст у творчості
У 1947 році Таїсія Афоніна створила один зі своїх ключових творів на суднобудівну тематику – картину “Ливарний конвеєр”. Полотно формату 85х110 см зображує бурхливий потік розплавленого металу, який стікає з ковша у форми, та суцільний ряд робітників у захисних окулярах і рукавицях. Ця робота була представлена на Осінній виставці ленінградських художників 1947 року у Великому Марсовому палаці.
У середині 1950-х років Таїсія Афоніна зверталася до серії етюдів із будівельними кранами Чорноморського суднобудівного заводу імені 61-го Комунара (сучасний ЧСЗ). У “Етюді №7” (1955 року) чітко промальовано контури двох баштових кранів висотою 45 м та листи палубної сталі, викладені на гакових талях.
До локального індустріального ландшафту Миколаєва звертається й полотно “Натюрморт з вербою” (1964 року). На ньому – гілки верби поєднані з джерельцем із залізничних вагонеток суднобудівного заводу й парами робочих рукавиць. Чітка передача текстури коріння та металевого забарвлення кранів підкреслює неповторне поєднання природи й промислових об’єктів нашого міста.
Друга світова війна та евакуація
Війна застала Таїсію Афоніну наприкінці 1941 року на останньому курсі Луганського інституту живопису, скульптури та архітектури. Разом зі своїм сином Олексієм та матір’ю Єфросинією 12 листопада 1941 року вони евакуювалися спочатку до Осташкова (Тверська область), потім до Вишнього Волочка, та врешті-решт у Луганськ.
Після звільнення Луганська 14 вересня 1943 року мисткиня викладала малюнок і живопис у місцевому художньому училищі на вулиці Радянській. За два місяці вона підготувала понад 60 учнів до участі в міській виставці відбудови Донбасу.
Восени 1943 року Таїсія Афоніна разом із художниками Олександром Бондаренком і Дмитром Кравченком виїхала в Сорокине. Там 10 жовтня вони оформили панно “Герої Молодої гвардії”. Під час цієї роботи Таїсія Кирилівна зробила понад 30 ескізів з обличчями матерів героїв і підпільників.
У травневому випуску газети Академії мистецтв “За соціалістичний реалізм” (1946 року) миколаївчанка емоційно описала братську могилу в Сорокиному. У статті вона згадала “окровавлені клапті одягу” та “гіпсові сліди на стінах караульні”.
Луганський період і міжнародне визнання
У післявоєнний період Таїсія Кирилівна створила щонайменше 20 етюдів з індустріального ландшафту Донбасу, фіксуючи цехи шахт у Сорокиному, спуск вагонеток у Ровеньках та панорами Лисичанська. Під час роботи в Луганську вона подорожувала вздовж річки Сіверський Донець і зображала старовинні млини в Перевальську й Антрациті.
Перші три роботи Афоніної, що з’явилися у 1943 році, – “Німці прийшли”, “Викрадення в Німеччину” й “Зустріч” – придбав Луганський обласний музей імені К. Ворошилова. Це стало її першим офіційним доробком у музейній збірці. Варто відзначити, що саме цей луганський музей став першою інституцією, яка визнала її талант.
У період 1943-1952 років твори Таїсії Афоніної також викуповували Сорокинський художній музей, Музей Старої Ладоги та Костромський державний художній музей. У 1950 році 3 картини Афоніної поповнили колекцію Музею сучасного мистецтва в Парижі. Це надало її імені міжнародного звучання.
У 1952 році, після 9 років роботи в Луганську, художниця зібрала понад 50 етюдів та 15 жанрових композицій і вирушила до Ленінграда для наступного життєвого етапу.
Повернення до Ленінграда та спадщина
У 1952 році Таїсія Афоніна остаточно повернулася до Ленінграда. А ще до цього, у 1947 році вона стала членкинею Ленінградської організації Спілки художників РРФСР. У 1958 році та у 1960 році її роботи експонували на зональних виставках ленінградських митців.
У 1961 році талановита мисткиня взяла участь у Всесвітній виставці у Варшаві, а в 1965 році – у Міжнародній виставці в Мехіко. У 1964 році її полотно “Натюрморт з вербою” з’явилося в каталозі Ленінградської зональної виставки (“Художник РРФСР”).
У 1975 році портрети та пейзажі Таїсії Кирилівни були включені до Зональної виставки творів ленінградських художників, каталог якої вийшов у 1980 році. Протягом 1989-1992 років її роботи з успіхом демонстрували на виставках і аукціонах у Франції в рамках проєкту L’ Ecole de Leningrad.
До кінця життя миколаївчанка створила понад 150 картин і акварелей, які станом на 2025 рік зберігаються у 12 державних музеях світу і 8 приватних колекціях сусідньої держави, США та Франції.
19 квітня 1994 року в Санкт-Петербурзі на 81-му році життя Таїсія Кирилівна Афоніна померла.
Джерела: