Сестринства Миколаєва на початку XX століття: як жінки боролися за освіту

Наприкінці XIX – початку XX ст. наш Миколаїв, як один із ключових портових і промислових центрів півдня України, активно розвивався. Як економічно, так і культурно. Цей період став початком руху за рівні права жінок у вищій освіті. Це вилилось у створення перших жіночих студентських організацій. Зокрема й сестринств. Ці об’єднання сприяли як академічному розвитку, так і соціальній інтеграції молодих містянок. А більше про перші жіночі студентські сестринства Миколаєва – на сайті mykolayivchanka.com.ua. 

Виникнення першого сестринства

Перші жіночі студентські сестринства в Миколаєві з’явилися на початку XX століття. Саме в той період, коли доступ до освіти для жінок лише починав ставати реальністю. А відкриття у 1895-му р. Миколаївського жіночого комерційного училища стало одним із важливих чинників, що сприяли цьому процесу. Це училище, розташоване на сучасній вулиці Вадима Благовісного (колишня Нікольська), стало не лише навчальним закладом, а й центром формування перших жіночих спільнот.

Перше сестринство з’явилося в Миколаєві в 1902-му р. Його заснувала група студенток з метою створення середовища взаємодопомоги. Воно називалося “Академічне коло Анни Бикової”.

Серед засновниць першого студентського сестринства були Олена Задорожна, Марія Коваленко, Надія Лаврова та Софія Литвиненко. Всі – миколаївчанки. Важливу роль у створенні “Академічного кола Анни Бикової” відіграла сама Анна Бикова. То була відома меценатка. До слова, її батько, Олександр Биков, володів кількома магазинами на Великій Морській. Її внесок у розвиток жіночої освіти був надзвичайним. Вона пожертвувала 10 тис. рублів на будівництво бібліотеки та підтримку малозабезпечених студенток.

Перший рік існування сестринства став випробуванням для його засновниць. Вступний склад налічував лише 12 учасниць. Але їхня активність швидко привернула увагу інших студенток. Вони збиралися щосуботи в аудиторії №5 Миколаївського жіночого комерційного училища. Тут учасниці обговорювали навчальні питання, читали реферати та планували благодійні заходи. 

Організаційна структура першого сестринства

Миколаївське сестринство “Академічне коло Анни Бикової” мало чітко структуровану організацію. Це дозволяло ефективно виконувати поставлені завдання. У цьому сестринстві першою головою було обрано студентку третього курсу Марію Коваленко. Віцеголовою стала Олена Задорожна. Вона відповідала за зв’язок із меценатами та адміністрацією училища.

Статут сестринства був ухвалений 12 січня 1903-го р. Він визначав основні цілі: надання академічної підтримки студенткам (проведення додаткових занять, допомога у вивченні іноземних мов), організація просвітницьких заходів (лекцій, благодійних вистав, концертів) та захист прав жінок у вищій освіті.

Сестринство фінансувалося коштом добровільних пожертвувань та членських внесків – 50 копійок на місяць. У 1904-му р. його бюджет становив 720 рублів. Але 400 з них були спрямовані на закупівлю підручників для бібліотеки. У бібліотеці, яку облаштували в одній із кімнат училища, було понад 150 книжок.

Для координації роботи членкині сестринства створили кілька комітетів – “Навчальний комітет” (організовував репетиторські заняття), “Благодійний комітет” (займався збором коштів для допомоги нужденним студенткам)  та “Культурний комітет” (відповідальний за проведення вистав і концертів).  

У 1906-му р. до структури сестринства було додано ще одну посаду – скарбниці. Цю посаду зайняла Софія Литвиненко. І, надалі саме вона відповідала за ведення фінансових звітів.

Соціальна роль “Академічного кола Анни Бикової”

Сестринства відігравали важливу роль не лише в академічному житті, а й у соціальному розвитку жінок Миколаєва. Однією з перших ініціатив “Академічного кола Анни Бикової” стала благодійна акція, проведена у 1903-му р. Тоді студентки зібрали 200 руб. на лікування дітей із сирітського притулку на вулиці Адміральській. У рамках акції вони також провели лекцію для миколаївців. Тоді тут виступала й відома київська феміністка Наталія Кобринська.

У 1905-му р. сестринство організувало перший у Миколаєві жіночий форум. Захід відбувся 15 травня у залі міського театру. На Великій Морській. У форумі взяли участь понад 300 містянок. Серед них були представниці різних соціальних груп. Вчительки, медсестри, дружини офіцерів… На форумі обговорювали питання рівноправ’я у доступі до освіти та працевлаштування.

Видатні діячки першого сестринства

“Академічне коло Анни Бикової” виховало цілу плеяду видатних жінок, які залишили значний слід у культурному, соціальному та освітньому житті нашого міста. Серед них слід виділити кілька імен, які стали символами жіночої емансипації та активізму.

Найперша – Олена Задорожна (1883-1937). Це одна із засновниць “Академічного кола Анни Бикової”. Її активна діяльність розпочалася в студентські роки. У 1910-му р. вона стала першою жінкою в Миколаєві, яка очолила міську освітню комісію. Завдяки її зусиллям було відкрито три безплатні школи для дівчаток із малозабезпечених родин.

Анна Бикова (1867-1914) – меценатка та натхненниця першого сестринства. Її фінансова підтримка дозволила організувати бібліотеку та забезпечити студенток навчальними матеріалами. Її будинок на сучасній вулиці Марка Кропивницького (колишня Потьомкінська) став місцем зустрічей активісток сестринства. У 1905-му р. вона профінансувала перший жіночий форум у Миколаєві.

Варто сказати й про Марію Коваленко (1885-1941). Це перша голова “Академічного кола Анни Бикової”. Вона організувала численні освітні ініціативи. Серед них і курс англійської мови у 1907-му р. Його відвідали понад 30 студенток. У 1912-му р. вона переїхала до Києва.

Також в історії Миколаєва відзначилася й Софія Литвиненко (1887-1939) – скарбниця першого студентського сестринства. Вона займалася фінансовою організацією та звітністю. Її ініціативи допомогли збільшити бюджет організації з 720 до 1200 руб. у 1907-му р. Вона все своє життя активно займалася благодійністю, організовуючи численні допомоги для міських сирітських притулків.

Діяльність миколаївських студентських сестринств

До 1910-го р. в місті діяло вже три великих жіночих студентських об’єднання. Але найбільшим все ж таки залишалося “Академічне коло Анни Бикової”. Воно нараховувало 25 членкинь. Друге за чисельністю було сестринство під назвою “Просвіта для жінок”. Воно було створене у 1906-му р. на базі вчительського училища і мало 18 учасниць. Третім було “Сестринство Марії Грушевської” з 15 членкинями. Його заснували студентки медичних курсів.

Окрім академічної підтримки, миколаївські сестринства проводили курси рукоділля, уроки музики та танців. У 1908-му р. “Просвіта для жінок” відкрила безплатну школу для дівчат із робітничих родин. Ця школа розташовувалася на сучасній вулиці Марка Кропивницького (колишня Потьомкінська). Тут було три класи та навчалося 42 учениці.

Сестринства також активно сприяли розвитку культурного життя Миколаєва. У 1909-му р. вони організували театральну постановку “Лісова пісня” Лесі Українки. В будівлі Миколаївської громадської бібліотеки. Та вистава зібрала понад 500 глядачів. А зібрані кошти – 850 рублів – були передані на допомогу постраждалим від повені в Миколаївському районі.