Миколаїв завжди вважався, так би мовити “чоловічим” містом. У першу чергу історія зберегла нам відомості про адміралів, морських офіцерів, кораблебудівників. І зовсім мало даних про жінок, які жили в нашому місті в 18-19 столітті. Якщо про дружин чиновників вищого рангу можна прочитати, то про звичайних жінок нам майже нічого не відомо.
Тривале забуття спіткало й Надію Руднєву – першу дружину віцеадмірал Івана Руднєва. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Історія роду Санті
Надія Олександрівна Руднєва за походженням графиня. Причому з давнього європейського роду, який оселився у нашому місті. Для такого периферійного міста, як Миколаїв, це була рідкість. Адже, титуловані особи були тут лише проїздом. Жити залишалися одиниці.
Рід Санті веде своє походження з Олександрії. Проте, так сталось, що в 1417 році за бажанням герцога Міланського була позбавлена шляхетності. Але як компенсація була приписана до Герцогський дому.

Цей рід дав чимало таємних радників, які знайшли застосування своїх здібностей у багатьох монарших дворах тогочасної Європи. Наприклад, прадід Надії Руднєвої – Франциск Санті в якості таємного радника служив не одному володарю. Зокрема, до його порад дослуховувався ландграф Гессен-Гомбурга. В 1724 році Франциск Санті був запрошений до російської імперії Петром І. Займався геральдичною справою.
Був відданий своєму патрону. Тому після смерті Петра І брав участь у заколоті, метою якого було забрати царський трон у Катерини I і повернути його дочці Петра І – Анні. Заколот був невдалим. Тож граф Санті опинився на засланні в Сибіру. Його вважали державним злочинцем, тож тримали в кайданах.
Вирватися з острогу допоміг Іркутський губернатор. Він дозволив в’язню бувати в Іркутську, де він згодом одружився. Дружина не була знатного роду.

Батько Надії Олександр Львович обрав для себе кар’єру військового Почав служити у званні корнета. А дослужився до генерал-лейтенанта. Проявив себе під час війни 1812 року. Навіть був Київським губернатором. Одружився на Іоанні Кшенкович-Позняк.
Слід зазначити, що та частина роду Санті, яка осіла в Російській імперії, тісно переплелась шлюбними узами з відомими дворянськими сім’ями. Санті в цій країні, на відміну від своєї батьківщини – Італії, вважались дуже шляхетними. Їх графський титул був підтверджений імператором Павлом І. Тож, одружувалися навіть зі “столбовими” дворянами.
Наймолодша графська дочка – Надія
Надія Олександрівна Санті була наймолодшою п’ятою дитиною. Народилась в 1837 році. Зростала разом з братом Левом і сестрами Анною, Марією, Софією та Катериною. За традиціями того часу початкову освіту маленька графиня Санті отримала вдома. А от в подальшому була зарахована до Смольного інституту благородних дівчат. Там навчались і її старші сестри.

На відміну від старших сестер, “столбового” дворянина в чоловіки Надії її батьки шукати не стали. Видали її заміж за звичайного дворянина, офіцера морського флоту Івана Руднєва. До речі, він був на 17 років старше своєї дружини. Історія не зберегла нам точної дати їхнього вінчання.
Відомо, що на початку сімейного життя подружжя мешкало в Москві. А от як потрапило до Миколаєва невідомо. Швидше за все Іван Григорович, як морський офіцер, отримав призначення до нашого міста.

У 1859 році, 25 жовтня в родині Санті-Руднєвих находилась дівчинка. Назвали малечу – Марія. Коли батьки вирішили охрестити немовля, то запросили хрещених. Такого Миколаїв ще не бачив. У морського офіцера – капітана другого рангу кумами стали аж два Великий князь. В Метричній книзі Адміралтейського собору є запис №382. Там свідками хрещення записані князь Костянтин Миколайович і Микола Миколайович. Останній займався справами Чорноморського флоту.
На жаль родинне життя у Надії було недовгим. Менш ніж за рік Надія Олександрівна Руднєва-Санті помирає. Їй було лише 23 роки. Миколаївську графиню поховали на міському цвинтарі. Її могила збереглася, хоча пам’ятник, який був скромним для графині. Але історія не зберегла жодного портрета Надії, на відміну портретів родичів і чоловіка.
Іван Руднєв одружився вдруге і досить вдало на Марії Ждановій – дочці Миколаївського надвірного радника.