“Моя любов така, що її вистачить на двох”: історія кохання Скаржинських

Мабуть немає жодної людини, яка б не чула про Софіївський парк. Знають і легенду про те, що його було посаджено заради кохання. На Миколаївщині є своя легенда про велике кохання, задля якого в степах було посаджено унікальний ліс. Йдеться про історію родини Скаржинських і Трикратський ліс. Більше на mykolayivchanka.com.ua.

Зелений лабіринт і його творець Віктор Скаржинський

Щоб потрапити до унікального парку “Лабиринт” і Трикратського лісу з Миколаєва потрібно проїхати майже сотню кілометрів. Причому їхати зручніше власним транспортом. 

І хоча ліс вже став туристичним об’єктом, мандрівники не знайдуть поблизу зручного готелю. Ночувати доведеться або у місцевих жителів у Трикратах, або в наметі в лісі. 

Проте, це варте того. Ліс вражає своїми дубами, яким понад сто років. А охопити стовбур можна лише з друзями. Парк повністю відповідає своїй назві – “Лабиринт”. Тут багато доріжок, що перетинаються. Є навіть штучний водопад.

Посеред степу це справжня оаза, де є тінь, прохолода й вода. 

Трикратський ліс називають “другою Софієвкою”. Проте, саме до Віктора Скаржинського – творця цього штучного лісу за консультацією приїздив граф Потоцький. 

Хто ж такий Віктор Скаржинський?

Творець рукотворного  лісу народився в сім’ї, де на таку науку, як агрономія, не звертали увагу. Батько Віктора – Петро Скаржинський був військовим. У званні генерала брав участь у боях за Очаків і Кінбурнську косу. Саме під час одного з боїв дізнався про народження сина. Тому й дав йому ім’я Віктор – Переможець. 

Але Віктору не була цікава військова справа. Батько мешкав у Санкт-Петербурзі і своєю садибою на півдні України зовсім не цікавився. Приїхавши одного разу до родового маєтку Віктор закохався у степ, річку Арбузинку. Тож залишив столицю імперії заради невеликого села Трикрати. 

Там він почав втілювати на практиці всі свої знання з агрономії. Спочатку експериментував зі сівозміною. Потім заклав у степу сад і виноградник. За свої здобутки Віктор Скаржинський отримував і державні нагороди. 

Але головною справою його життя став Трикратський ліс, або як назвав його сам Скаржинський – парк “Лабіринт”. 

Як з’явився Трикратський ліс

Важається, що створити унікальний парк Віктора Скаржинського змусило велике кохання. Воно було єдиним у його житті. Це почуття видатний агроном проніс через усе своє життя.

Його обраницею стала кузина Наталя. Дівчина була сиротою і часто приїздила погостювати до Трикрат. 

Віктор закохався в неї сильно і на все життя. Проте, кохання не було взаємним. Наталка кохала іншого. Третів у цьому любовному трикутнику став старший брат Віктора – Михайло. Віктор, побачивши взаємність між братом і Наталкою, заважати їм не став. Проте своїм почуттям до вродливої сироти не зрадив. 

Долю Наталки і двох братів вирішила російсько-французька війна 1812 року. Обидва брати пішли на службу. Але якщо Віктор повернувся з нагородами, то Михайло загинув. 

Наталя дуже сумувала за коханим. Відчай дівчини був настільки сильним, що вона вирішила піти в монастир. Такому рішенню завадила хвороба. Одужав,  Наталя стати черницею передумала. Придбала собі невеликий будиночок в Одесі, де й оселилась. 

Віктор, який так і кохав Наталю, вирішив спочатку розрадити дівчину, а потім і здобути її прихильність. Робити це він вирішив так, як умів найкраще. Почав закладати унікальний парк. Він не лише посадив  виростив дерева, які не росли в степу. Скаржинський прорив річку і створив для коханої штучний водоспад. 

Віктор довго вмовляв Наталю переїхати до Трикрат. Нарешті вона погодилась і стала його дружиною. Проте, покохати свого чоловіка так і не змогла. 

Наталя пережила свого чоловіка. Лише після його смерті вона побачила і оцінила все те, що він зробив для неї. 

До речі, друзі Віктора Скаржинського зауважували, що його кохана Наталя не відповідає йому взаємністю. На що Віктор Петрович завжди відповідав: “Моя любов така, що її вистачить на двох”. 

....