Часто кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. Це можна сказати й про українсько-канадську поетесу Світлану Іщенко. Так сталось, що все, за що береться ця тендітна жінка, у неї виходить. Світлана Іщенко – поетеса, акторка, перекладачка і художниця. Причому в кожному з цих напрямків вона має досягнення. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Миколаївська Маруся Чурай
Що було першим у Світлани – вірші чи бажання грати на сцені зараз вже й не скажеш. Хоча першим вищим навчальним закладом для майбутньої поетеси став саме театральний виш.
Світлана Іщенко народилась у Миколаєві 30 липня 1969 року. По закінченні школи освіту вирішила здобувати в рідному місті. Обрала Миколаївське вище державне училище культури. Отримала фах “Майстерність актора і режисера”. Училище закінчила у 1988 році.
Працювати пішла за фахом. Більш ніж на 10 років другою домівкою – театральною для Світлани став Миколаївський український театр драми та музичної комедії. Акторка прослужила в ньому до 2001 року.
На сцені цього театру Світлана Іщенко зіграла понад 40 ролей. Класична врода: чорне волосся і блакитно-сір очі, витонченість й інтелігентність давали їй можливість грати головні ролі у багатьох класичних виставах.
Світлана Іщенко виходила на сцену в образах Марусі Чурай за поемою Ліни Костенко і Шевченківської Катерини.
Грала у виставах за п’єсами Івана Нечуя-Левицкого (Мотря у “Кайдашевій сім’ї”) і Миколи Куліша (Рина у “Мині Мазайло”). Це вона втілила графіню Розину з п’єси Бомарше “Весілля Фігаро”.
Паралельно з роботою в театрі Світлана здобуває другу освіту. У 1998 році вона закінчує Миколаївську філію Київського університету культури за фахом “Соціальний педагог”.
Хорали неба й землі
Таку назву має перша поетична збірка Світлани Іщенко. Вчителем в царині поезії для Світлани Іщенко став відомий український поет Дмитро Кремінь. У 90-ті роки минулого століття поет очолював літературну студію “Борвій”, де об’єднав і навчав молодих миколаївських поетів. Серед них була й Світлана. До речі, зв’язок зі своїм учителем поетеса підтримуватиме до останніх днів Дмитра Креміня.
Світлана виявилась талановитою і в поезії. Її вірші публікують в центральних миколаївських газетах. Перша її публікація була в 1991 році в газеті “Радянське Прибужжя” (перейменоване у “Рідне Прибужжя”).
Поетеса друкувалась у Київських газетах і журналах, пресі Кривого Рогу. Але, звичайно, що левова частка її віршів були надруковані саме в Миколаєві. У рідному місті поетеса видала другу свою збірку “Сі-дієз”. У Миколаєві в 2019 році побачила світ й остання поетична збірка поетеси “Дерева злетіли парами”.
Еміграція і перекладацька діяльність
У 2001 році Світлана Іщенко емігрує до Канади. Так починається новий етап її життя і творчої діяльності.
У новій країні Світлана продовжує писати вірші. Але тепер не лише українською, а й англійською. У Канаді виходять друком три її поетичні збірки.
Відкривається й нове поле для творчої діяльності – створення перекладів. Саме Світлана Іщенко переклала англійською твори свого вчителя Дмитра Креміня. Її переклади були надруковані не лише в Канаді, а й Англії та США.
У Канаді Світлана Іщенко зустріла й свого чоловіка – теж поета Рассела Торнтона.
У Канаді Світлані знадобилась і її друга вища освіта – “Соціальний педагог”. Вона стала викладати мистецтво для дітей. Для цього розробила програми з візуального мистецтва, танців і музичного театру.
Замість чорнил – фарби
Спробувала себе Світлана і як художниця. Про цю грань її творчості говорять не так часто. Частина її картин написана на початку 90-х років минулого століття. Художниця надавала перевагу олійним фарбам. Основними сюжетами її стали морські пейзажі. Не дарма художниця народилась в приморському місті. До речі, картини Світлани стали ілюстраціями до її віршів.
