Початок шкільного життя – важливий етап у житті кожної дитини. Щорічно в Миколаєві близько трьохсот тисяч дітей йде до першого класу..Більшість дітей з нетерпінням чекають на час, коли вони зможуть піти до школи. Але перші навчальні тижні, нові обов’язки та правила можуть відбити у дитини бажання вчитися. І тут уже треба втручатися батькам. Адже невдачі у навчанні можуть позначитися на стосунках дитини із однокласниками. І надалі сильно вплинути на його майбутнє життя та самовизначення. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Все починається з ранку
На сайті Миколаївської Гімназії №2 адміністрація школи радить задавати гарний тон із самого ранку. Гарний початок дня э запорукою успіху протягом усього дня. Важливо правильно розбудити дитину, щоби весь час у школі і після неї, у дитини були сили на уроки.

Психологи гімназії виділили три прості порад для батьків:
- Гарний настрій батьків. Спочатку батькам самим варто подбати про свій заряд енергії. Відразу після пробудження фахівці радять прийняти освіжаючий душ, щоб збадьоритися. Включити радіо або музичний канал, щоб зарядити енергію.
- Правильна організації свого часу. Шкільне приладдя та одяг краще збирати з вечора. Щоб уранці не витрачати на цей час. І, як наслідок, можна поспати зайві 20-30 хвилин. Як відомо, вранці 20 хвилин сну це важливо.
- Режим сну. Насамперед це важливо для дитини. Коли дитина лягає і встає одночасно, то згодом їй буде легше прокидатися вранці. Це правило може стосуватися і батьків. Адже з третьої поради випливає перша порада. Якщо ви добре виспалися, то вранці будете сповнені енергії, яку зможете передати своїй дитині.
Не говоріть погано про вчителя
Ставлення дитини до того чи іншого предмета залежить, насамперед, від вчителя. Особливо у перші навчальні роки, або вже на початку середньої школи, коли з’являються нові предмети та вчителі.
Буває, що дитина, повернувшись зі школи, починає скаржитися на вчителя. Говорити, що вчитель до нього ставиться несправедливо, погано пояснює, лається, надто вимогливий. Тут постає проблема перед батьками: Чи варто обговорювати це з дитиною? Що йому відповісти на його слова? Підтримати дитину чи вчителя?
Соціальний педагог Гімназії №2 Городіщенко Т.Л радить почекати батькам із відкриттям “правди життя” для дитини. Дискредитація школи може позбавити батьків цінного важеля тиску на дитину.

Процес навчання багато в чому тримається на образі та авторитеті вчителя. Саме через вчителів багато школярів “закохуються” в той чи інший предмет. А якщо батьки вдома висміюють вчителя, руйнують його авторитет в очах дитини, кажуть, щоб вона його не слухалася, то це призводить до порушень дисципліни. А також знищує будь-який інтерес дитини до предмета.
Кожній дитині потрібен авторитет, потрібні ті, на кого вони будуть рівнятись. У стінах школи та в домашніх стінах мають бути різні авторитети. Якщо позбавити дитину авторитету в очах вчителя, то вона почне шукати її на боці. В особі своїх однокласників, або дітей старших. І часто такі пошуки закінчуються поганим впливом та компаніями.
Якщо ж дитина зіткнулася з проблемами з учителями, то дитину необхідно підтримати. Але не можна розігрівати невдоволення дитини. У цьому випадку батькам потрібно зв’язатися з учителем і з’ясовувати, що спричинило невдоволення викладача.
Вислухавши дитину, треба вислухати й вчителя. Батьки повинні пам’ятати, що з третього – п’ятого класу винна може бути як дитина, так і вчитель. І щоб розібратися в проблемі, потрібно вислухати обидві сторони. На розмові з учителем дитина не повинна бути присутня. Не варто порушувати ієрархічний ланцюжок авторитетів у голові у дитини.
При зустрічі з учителем обійдіться без нарікань на дитину або претензій до самого вчителя. Неупереджено розберіться, що саме не змогла засвоїти дитину. І в майбутньому варто частіше дзвонити вчителю та питати про успіхи дитини.
Якщо проблему владнати самостійно не вдалося, то варто залучити третю сторону – директора школи.
Виникнення конфліктів між дитиною та вчителем – це звичайна річ. Щоб швидше розбиратися у таких питаннях батьки мають “тримати руку на пульсі” шкільного життя своєї дитини. Бути у постійному союзі з учителем.
Поради, як прищепити дитині любов до навчання
Успіх у навчальному процесі дитини порівну залежить від вчителя, батьків та самої дитини. Батьки також зобов’язані прищеплювати своїм дітям любов до школи та навчання загалом. Не варто все покладати лише на вчителі.
Щоб діти не втрачали інтересу до предметів, батьки повинні допомагати їм з уроками. Особливо зі складними завданнями. Те, що здається легким для вас, буде незрозумілим для дитини. І його спроби розібратися самостійно можуть відбити інтерес до навчання. Вчитель у класі має тридцять дітей, і він може не встигнути кожному пояснити. А дитині самостійно може бути складно одразу усвідомити новий матеріал.

Також не варто лаяти дитину за погані оцінки. Потрібно спокійно з’ясувати, що саме не змогла зрозуміти дитина і яке завдання виконати. Не можна засуджувати дитину, кричати на неї чи критикувати. Будь-яку помилку можна виправити, і дитина повинна це розуміти. Відчуваючи вашу підтримку він легше буде впоратися з новими завданнями та невдачами.
Допоможіть дитині зрозуміти навіщо їй взагалі потрібне навчання. Він повинен розуміти, навіщо все це потрібно, що це йому дасть і яку користь принесе. Навіть у першокласників є уявлення про бажану професію. На цьому можна сконцентрувати увагу дитини. Наприклад, він не хоче вчити географію, але хоче бути моряком. Можна пояснити дитині, що знання з географії просто необхідні морякам. Так він почне цінувати отримані знання та бажати дізнатися більше.
Також важливою є мотивація дитини. За добрі оцінки його потрібно заохочувати. Краще словесно. Хвалити дитину, говорити, що ви ним пишаєтеся. І пояснювати, що невдачі трапляються у всіх. А ось заохочувати матеріально не варто. Бо тоді дитина може мухлювати і списувати заради отримання зиску.
Батьки повинні стежити за навантаженням дитини. Вона не повинна бути непосильною. Бо це спричинить втому. У житті дитини повинен зберігатися баланс між навчанням та звичайним дитячим життям.
Багато в чому успіх дітей у школі залежить від батьків. Вони мають піклуватися про нормальному місці до виконання домашнього завдання, про роль у навчальному процесі.
Як молодому миколаївцю підготується до іспиту
Іспити – це серйозний етап у житті кожного школяра. На постійній основі в Миколаєві працює 81 школа різних рівнів акредитації. Загалом, у кожній школі є три дев’ятих класів. І всі дев’ятикласники будуть вимушені зіштовхнутись зі страхом майбутніх іспитів. А у зв’язку з новою освітньою реформою та закриттям старших класів у 28 – ми школах Миколаєва, іспитів у житті школярів стане більше. Якщо раніше у кінці 9 класу потрібно було здати підсумковий іспит, то тепер потрібно буде ще здавати іспити або при вступу в 10 класс, або в колледж. Це перше серйозне випробування. І незважаючи на те, що перші іспити проходять у дев’ятому класі, школяру може зіткнутися із низкою проблем. І батьки знову мають допомогти дитині.
На сайті Гімназії №2 у Миколаєві педагогічний склад школи розмістив основні поради для батька, як допомогти дитині підготуватися до іспиту. Та й взагалі як пережити цей стресовий час.
Перше, що мають усвідомити батьки – це те, що не можна критикувати дитину за оцінки. Батьки повинні пояснювати дитині, що оцінка не є остаточним мірилом його здібностей.
Не варто емоційно та морально напружувати дитину. Краще його відволікти та намагатися заспокоїти. Неокрепший підлітковий організм може “зірватися”. А наслідки нервового зриву можуть загрожувати проблемами зі здоров’ям.
Напередодні іспиту батьки мають підбадьорювати дитину. Говорити, що вони вірять у нього. І яким би не був результат, вони його люблять.
Батьки зобов’язані подбати про тиху обстановку під час навчання, про правильне харчування, режим сну і не дуже стомлюючий графік підготовки. Допомогти впорядкувати матеріал, навчити працювати з методиками, перевірити вивчений матеріал.
Підтримка батьків – це вже половина успіху на іспиті.
Часто буває так, що діти втрачають інтерес до навчання. І всі їхні шкільні роки минають марно. Адже школа це весь фундамент подальшого життя дитини. Саме тут він вчиться комунікувати з однолітками, знаходить свої уподобання та розуміє ким він хоче бути. Але сама дитина не зможе пройти через цей шлях. Йому потрібна підтримка батьків.