Хто народився у 90-х, мало що пам’ятає з тодішнього стилю. Вони могли бачити їхні приклади хіба що на старих фото батьків чи журналах. Зараз ці образи здаються нам смішними та ляпуватими. Яскраві лосини з лайкри та мішкувата спортивна куртка з плащової тканини – у наш час таке вбрання не зустрінеш на вулицях Миколаєва. Але у 1990-ті роки так виглядали практично всі молоді дівчата та підлітки.
З першого погляду стиль 90-х виглядає просто та нехитро. Іноді навіть несмачно. Але це не так. Стиль кінця 20 століття був глибшим, багатогранним і послужив початком інноваційних змін у моді. Без яскравого стилю 90-х не було б нашого звичного стилю.
Тож воліли носити миколаївчанки у 1990-х роках. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Гучний креатив
Перше, що характеризує стиль 90-х – це зміщення акцентів. Модельєри та виробники одягу вирішили замінити не лише звичні фасони у повсякденному одязі, а й кольори. Можна сказати, що настала ера яскравих кольорів. Життя в 1990-х роках було не простим і складним. У чомусь сірим. І в такий спосіб люди намагалися компенсувати сірість буднів.
Якщо раніше, індивідуальний стиль виражався лише в одязі. В унікальних фасонах та доповненні іншими елементами гардероба. То тепер образ формувався не тільки з одягу, але й з аксесуарів, макіяжу, зачіски, прикрас.
За кордоном, або як тоді говорили на пострадянських просторах – за бугром, люди мали можливість купувати кричущий одяг від іменитих дизайнерів, або ж купувати “самопал”. На території України, яка загрузла у безвиході 90-х, не мали такої можливості. Весь одяг купували на ринках та базарах. Через що страждала якість такого одягу.
Для Миколаєва в 90-ті було характерне таке явище, як “стихійні ринки”. “Самопальний” одяг, аксесуари продавали просто зі складних столів чи натягнутих наметів. Сьогодні ця точка була тут, а завтра вже на іншому кінці міста. Це дозволяло зменшити витрати, адже не потрібно було платити за місце на ринку. До того ж такі “стихійні ринки” працювали у тіньовій частині бізнесу. Щоб не сплачувати податки.
В основному вони розташовувалися на тих же місцях, де і зараз є ринки – Центральний ринок, Колос, вздовж руху трамвая на вулиці Сінна. Це явище настільки ввійшло в ДНК міста, що його не вдалося викоренити й донині.
У великих маркетах, на кшталт Дитячого світу на Соборній, колишнього радянський ЦУМу, продавалися, скажімо так, легальні речі. Весь “самопал” продавали стихійно
Крім яскравих лосин та плащових вітрівок, у моду стали входити ще й елементи готики, року. Дедалі частіше молодь почала робити собі пірсинг, проколюють кілька разів вуха, робити татуювання. В одязі все частіше стали з’являтися елементи зі шкіри, латексу, заліза. Яке, з одного боку – мали підкреслювати вигини та чарівні опуклості жіночого тіла, з другого – створювати зручний стріт стайл. Вуличний стиль – так називали розроблений у 90-х роках стиль в одязі. Молодь увесь вільний час проводила саме на вулицях міста.
Тенденції у тілі
Нові модні тенденції полягали не лише в одязі та аксесуарах. Можливо, не спеціально, але дизайнери, які диктували стиль всій планеті, створювали образи з розрахунком на стрункі фігури. У моду увійшла стрункість, спортивність і худорлявість.
Миколаївські дівчата дивилися на фото красивих іноземних дівчат у яскравих лосинах із підтягнутими тілами, і хотіли так само.
У Радянському Союзі спорту надавали великого значення. Кожен миколаївець мав можливість займатися спортом, не лише відвідуючи гуртки та спорт секції. Після розвалу Союзу у Миколаєві залишилася велика кількість спортивних майданчиків у дворах житлових масивів. Вони не такі сучасні, як зараз. Це були просто турніки. Крім цього, всі городяни мали доступ до міських стадіонів – стадіон навпроти університету МКІ та спорт школи Надія, стадіон Колос. Кожен охочий міг прийти туди та займатися бігом. Не говорячи вже про спортивні майданчики біля шкіл.
Що висіло у гардеробі
Перше, що було в гардеробі кожної модниці, і що користувалося абсолютною популярністю та затребуваністю – спортивні кросівки чи кеди. Цей елемент гардероба носили завжди та скрізь. На прогулянку із друзями, на свято, під спортивні штани, під джинси, під сукню. На всі випадки життя!
А влітку особливо сподобалися сланці. Вони були абсолютно всіх кольорів. А найяскравіші кольори особливо приваблювали модниць. І їх, як і кросівки, носили не лише за призначенням, а й усюди.
Надивившись на “зарубіжні” фотографії, миколаївські модниці намагалися повторити ті самі образи. Але через погане насичення ринку купити такий самий одяг не можна було. Його просто не було. Була нагода привезти з-за кордону. Але, в 90-ті гроші на це були мало в кого.
Через це дівчата намагалися якось заощадити. Намагалися шити самі, перефарбовували тканини. Найчастіше результат був дуже далеким від оригіналу. І подекуди виглядав вкрай безглуздо.
Таке прагнення висловити себе через кричущі образи і кольори підтримували не тільки друзі, однолітки, а й знамениті на той час артисти, музиканти. Вони стали якоюсь заміною іноземним обкладинкам та картинкам. Це те, що було тут, поряд. Багато миколаївчанок намагалися повторювати за знаменитими співачками. Намагалися повторити їхні образи в одязі та макіяжі.
Салони краси в Миколаєві у 90-х відрізняються від сучасних салонів. Основна відмінність полягає у їх розмірах. Як правило, вони були великими. Здібними прийняти одразу 8-10 відвідувачів. Крісла, що крутяться, великі фени-ковпаки – миколаївські перукарні мало чим відрізнялися від своїх “зарубіжних” родичів. Одна з таких великих перукарень була, як не дивно, на вулиці Соборна, навпроти Дитячого світу. Попри потребу у великих площах, перукарні були практично у кожному районі міста. Бо попит був шаленим.
Диявол криється в деталях
Стиль 90-х полягав не тільки у яскравих кольорах і високих зачісках, а й в аксесуарах. Миколаївські модниці також любили доповнювати свої повсякденні образи різними аксесуарами.
Великої популярності користувалися шкіряні, замшеві, джинсові сумки. Вироби зі справжньої шкіри чи джинсу могли дозволити собі не всі. Адже вони стояли так само недешево, як і ті ж джинси чи шкіряна куртка. На ринках стали з’являтися “самопальні” сумки зі шкірозамінника. Відверті підробки. І часом вони виглядали абсолютно безглуздо.
Також модно було доповнювати образ широкими шкіряними ременями з металевими заклепками, ланцюжками, кільцями, іноді шпильками. Такі зухвалі й у чомусь байкерські пояси доповнювалися шкіряними рукавичками з обрізаними пальцями. Тоді вони були, як і кросівки, на всі випадки життя. Були зимові рукавички, літні, весняні, повсякденні, парадно-вихідні.
Тканини також були різні. Їх робили з мережива та гіпюру, зі шкіри, з пряжі.
Якщо підробити брендові речі було складно, то прикраси із пластику, пластмаси було дуже просто. Це був справжній подарунок для модниць.
Коштували такі оздоби недорого. Їх могла купити абсолютно кожна дівчина. Масивні браслети, сережки, кільця, намисто, шпильки для волосся, обручі – все це робилося в яскравих кольорах, кричущі неонові кольори, сміливі дизайни і розміри. Такі прикраси подобалися настільки, що їх носили як зі спортивними образами, так і більш стриманими.
Те саме стосується і прикрас зроблених із металу. Іноді метал поєднували із пластиком.
Особлива увага приділялася макіяжу, який також був яскравим та зухвалим. Зараз про дівчину з таким мейком сказали б не дуже культурні слова. Але тоді це вважалося просто писком моди. Макіяж з яскравими елементами у вигляді рожевої або червоної помади, синіми або блакитними тінями, синя туш для вій, яскрава підводка. Зачіски також зазнали змін. На той час популярною була хімічна завивка волосся та високі зачіски.
Перукарям у 90-х не часто видавалася можливість зробити щось інше. Адже всі клієнтки замовляли або хімічну завивку, або начісування, бо фарбування волосся в білий колір. А іноді все разом. Молоді дівчата та підлітки воліли робити високий хвіст зі зміщенням на бік. І обов’язково велика та яскрава гумка для волося.
Стиль 90-х – це безумовний вибух фарб з нальотом божевілля. Але не все в ньому було таке яскраве. Модницям вдавалося поєднувати стриманість із різкими акцентами. І це виглядало гармонійно. Повсякденні, робочі та стримані образи не залишалися поза увагою тенденції нової модної течії.