Час не стоїть на місці. Змінюються світогляди, мода, інновації… Залишається незмінним інтерес чоловіків та жінок одне до одного. Складні стосунки часто намагаються врятувати, склеїти. Але чи варто це робити? Про життя після розлучення, а також про стосунки, які не варті відновлення розказали нам в особистому інтерв’ю миколаївські сімейні психологи Валерій та Олена Ткачови. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Які стосунки не варто рятувати
«Я більше не можу, може варто піти?» — у певний період ми можемо поставити собі це питання і це нормально, особливо якщо йдеться про довготривалі стосунки.
За словами Валерія Ткачова, немає сенсу продовжувати стосунки, якщо вони завдають страждань і один із партнерів не хоче змінюватись, щоб покращити їх.
Якщо ви гребете поодинці, а ваш партнер робить дірку в човні, то ви далеко не відпливете. Варто піти в таких серйозних випадках як фізична небезпека для вас та ваших дітей, моральне насильство та знущання, погрози (напр., загрожують завдати шкоди вам чи собі). Так, буває, всі ми на емоціях можемо сказати слова ненависті, заподіяти біль, який відчуваємо самі, образити у відповідь. Але ми говоримо про ту ситуацію, коли ви живете в страху і приниженні. Ще один фактор — фізична огида, коли ви не переносите запах, манеру мови, зовнішній вигляд свого партнера. Коли дратує буквально все.
Наші співрозмовники Валерій та Олена впевнені, що постійні коливання «піти чи залишитися», означають тупцювання на місці. Це знак того, що вам потрібні внутрішні зрушення, щоб змінити зовнішні обставини. Насамперед варто запитати себе: «Чи справді я хочу рятувати ці стосунки?». Якщо немає всередині бажання, то немає і мотивації вчиняти внутрішні та зовнішні дії для змін.
Робота для двох
Сімейна пара миколаївських психологів вже давно досліджує цю тему. Підґрунтям деяких висновків стали й моменти особистого досвіду. Тим цінніше їх поради. Фахівці впевнені, робота над відносинами — це коли ви дієте, щоб покращити ситуацію та водночас приймаєте те, що змінити не можна. Готовність залишити образи в минулому і повірити, що партнер може змінитися, а не лише вдавати. Хоча залишити конкуренцію та почуття помсти за минулий біль буває складно.
Це робота для двох. Але насамперед фокус на собі.
При зростанні та розвитку з’являється більше ресурсу, щоб розпізнати, чи потрібні ці відносини, чи ні. Ви вже будете іншими та будуватимете відносини по-новому, а не будете й надалі псувати старі, не має значення з колишнім партнером або абсолютно новим.
Життя після розлучення
У приватних розмовах із миколаївчанками нам вдалося дізнатися, хто з них пережив розлучення з мінімальними моральними втратами. Ми поєднали найпоширеніші методи збереження здорового глузду у таких ситуаціях та дійшли висновку — насамперед ситуацію треба прийняти. Як факт, який відбувся. За словами більшості жінок, цим болем треба перехворіти. Але у гострій фазі розпачу від того, що кохана людина пішла з твого життя, важко об’єктивно все сприймати. Розгубленість змінюється агресією, яка абсолютно не допоможе, а навпаки.
Ми не можемо точно сказати, чи допоможе виплеснути злість, якщо колотити подушку, як радять деякі жінки, але будь-які активні дії напевно дозволять розрядитися. На нашу думку, спорт та променади на свіжому повітрі — кращі помічники у цьому. Особливо відвертають увагу від поганих думок велосипедні прогулянки.
Перераховувати всі можливі стадії переживання можна нескінченно довго. Кожна жінка, яка пережила розставання та розлучення, може поділитися суто своїми методами боротьби із депресією та розпачем.
Але, повертаючись до слів Валерія та Олени Ткачових, робимо висновок: насамперед фокус на собі.