Тетяну Губську знають в Миколаєві всі, хто любить історію рідного краю, загадки старих міських вулиць та старовинного некрополя. До речі, саме Тетяна почала застосовувати термін «некрополь» стосовно міського кладовища, на якому поховано близько 400 тисяч осіб. Серед них вічним сном сплять видатні діячі Миколаєва різних епох. Перші згадки про некрополь датовані XVIII століттям. Більше на mykolayivchanka.com.ua.
Боротьба за некрополь
Її часто називають «істориком кладовища». Досвідчений музейник та екскурсовод Тетяна Губська багато років веде боротьбу за старе християнське кладовище Миколаєва. Вона дуже добре знає кожен провулок некрополя та завжди намагалася навести тут лад. За її словами в одному з інтерв’ю від 2013 року, історичне «місто мертвих» ще за часів радянщини почали перетворювати на смітник. Руйнування старовинних склепів та злодійство тут звичайні явища. В коментарях Губська зазначила, що наприкінці 1980-х рр. було зафіксовано деяку інформацію щодо кладовища, а вже у 2010-х рр. виявилося, що багатьох його кварталів просто більше не існує. У складі організації «Хронос» Тетяна багато років поспіль добивалася, щоб місцева влада надала старому некрополю статус історико-культурного заповідника. Але, за її словами, це нікому не потрібно.
Краєзнавиця називає «більшовистською» практику, коли на старі могили вішають «нові» таблички з іменами та датами, а поруч роблять інше поховання. Найстрашніше для істориків — не мати змоги зрозуміти, хто де похований. Будь-яка інформація губиться. Подальші дослідження унеможливлюються.
У 2012 році Тетяна Губська разом з колегами брала участь у понад тридцяти ефірах на телебаченні. Говорили про відсутність господарчої складової щодо ситуації з некрополем. Акцентували на необхідності його охорони. Проте це був «голос кричущого в пустелі». Влада залишилася байдужою до проблематики й жодних подальших дій не здійснилося.
Місто мармурових янголів
Тетяна Губська — чудовий екскурсовод. Кожна групова зустріч, яку вона очолює, перетворюється на справжнє диво, на неймовірну подорож у минуле. Навіть, якщо був тисячі разів на міському кладовищі або гуляв старими вулицями міста, все одно разом з Тетяною побачиш і почуєш все інакше. Вона досліджує різні теми, пише книжки, публікує статті. Але важливою сторінкою її роботи та життя дійсно стала історія миколаївського некрополя.
У 2011 році Тетяна Губська випустила книгу «Місто мармурових янголів: пам’ятники Миколаївського некрополю» та навіть стала лауреатом громадського конкурсу визнання. Її професійний інтерес до вивчення некрополістики дозволив всім, хто переймається історією рідного краю, дізнатися невідомі факти про місце поховання видатних осіб минулого, особливості архітектури некрополя, відчути відлуння минулих епох.
Ті, хто заплямує історію
Ця тема найболючіша для Тетяни. У коментарях минулих років вона зазначає, що чорні археологи, а просто — злодії, дуже полюбляють копирсатися у старовинних похованнях в пошуках коштовностей. Адже на ринку антикваріату годинники, ордени, прикраси коштують великі гроші. А що вже казати про спиляні огорожі! Злодії не гребують нічим. Крім того, відкриття могил загрожує епідеміологічною небезпекою — тут були поховані ті, хто хворів на тиф або чуму. Але знову таки місцева влада, керівники якої зміняли один одного на посадах, залишалася сліпа, глуха та німа до розумних аргументів.
Кажуть, що Тетяна Губська — незручний громадський діяч. Її «незручність» полягає в тому, що вона готова боротися за власні переконання без страху перед світом. Проте за її дослідженнями спостерігає величезна кількість простих любителів та досвідчених фахівців. А без Тетяни Губської старий Миколаїв так би й не відкрив багатьох своїх секретів.