Українська вишиванка – не лише культурне надбання нації, але й справжній дарунок світові. Всьому світові… Вона вже давно не сприймається, як таке, що варто одягати тільки на релігійні та державні свята. Вона перетворилася на етнічний бренд. На бренд, який знають та впізнають майже всюди.
Наша миколаївська вишивка має бути різнокольорова. Навесні у вишивці переважають яскраві зелені кольори, влітку – трохи приглушені степовим сонцем. А серед орнаменту – рослинні та тваринні елементи. Тут вся краса навколишнього світу.
Більше про миколаївські вишиванки, техніки вишивки, орнамент та їх високу популярність у сучасному світі – читайте в матеріалі на сайті mykolayivchanka.com.ua.
Техніки миколаївської вишивки
Миколаївська вишивка унікальна. Бо вона вирізняється різними видам і технікою вишивання. “Хрестом”, “рахунковою гладдю”, “вирізування”, “виколювання”… Це все про техніки вишивання. Але тут вся різниця не в техніці, а в самому змісті роботи.
Миколаївщині здавна притаманні саме гладеві і кольорові орнаменти. Тому говорити, що мають бути тільки гладдю, чи хрестиком, чи лиштва, чи лічильні техніки не можна. Бо у нас дуже багато технік. Різноманітних технік.
За словами миколаївської вишивальниці Валентини, варто лише змінити один маленький клаптик і вже пішла інша техніка. Так, хрестик має бути покладений в одному напрямку. Бо коли він покладений по колу, то вишивка виглядає взагалі по-іншому. І тут починаються експерименти. Унікальні та неповторні.
Надзвичайно важливі у миколаївських вишиванках також і колір та саме розміщення вишивки. Це особливо стосується чоловічих сорочок. В них обов’язково перекриваються груди та горловина суцільною вишивкою. І вона ні в якому випадку не повинна перериватися. Це означає захист по погруддю. Він також має бути й на руках.
Наші предки вважали, що під час вишивання сорочки важливо згадати ім’я людини. Побажати їй добра і щастя. І це відноситься як до чоловічих, так і до жіночих сорочок. Також важливо вишивати з особливим настроєм, з посмішкою, з доброю думкою і теплом. Тоді вишита сорочка дійсно стане оберегом для людини.
Орнамент миколаївської вишивки
Жіночі сорочки південного регіону України були особливими. Завжди. Вони вирізнялися чотирикутним вирізом довкола шиї та вільними, без зборок у зап’ясті рукавами.
На традиційних вишиванках були сильно стилізовані рослинні мотиви. До прикладу сосонки, виноград, барвінок, дубове листя і шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Цікаво, що такий елемент як лінія, що використовувався як розмежувальний компонент вишивки був символом землі або межі між добром і злом.
Так, основою рослинного орнаменту миколаївської вишивки було прагнення перенести на полотно всю красу природи. Всю красу того, що нас оточує. Те, чим милуємось щодня. Бо ж навіть гранично умовні візерунки з’явилися внаслідок спостереження за реально існуючими формами у природі. Внаслідок спостереження за красою навколишнього світу.
Більшість орнаментів у миколаївській вишивці завжди несли в собі відбиток стародавніх символічних уявлень наших предків. Особливий та неповторний відбиток… Бо, до прикладу, квіти барвінку символізують яскраве життя. Візерунок яблучне коло на миколаївських вишитих сорочках завжди поділений на чотири рівні сектори. А протилежні його частини вишиті в одному кольорі. Це символ кохання.
Одним з найдавніших символів миколаївської вишивки є дерево життя. Зазвичай його зображують у формі гілок або листя.
Не менш популярними у миколаївській вишивці й зооморфні (тваринні) мотиви. Часто на традиційних вишитих сорочках миколаївців можна зустріти коня, зайця, рибу, жабу, півня, сову, голуба, зозулю, муху, метелика, павука, летючих жуків.
Типи жіночих вишиванок
У старому Миколаєві були вишиванки трьох типів. Зі вставками, з суцільним рукавам та сорочки “хлоп’янки”. Дівчата і жінки завжди їх підперізували з напуском на пояс.
Рукави жіночих вишиванок у більшості випадків були довгими. Інколи зустрічалися сорочки з рукавами на 7/8 довжини. представниці вищих козацьких верств мали на вишиванках рукави із серпанку.
У ХVІ столітті до рукавів почали пришивати шлярки. Їх ширина сягала 3-5 см. А згодом їх прикрашали навіть манжетами. Спочатку миколаївські міщанки носили сорочки без коміра. Потім з’явився низький округлий виріз.
Жіночі сорочки у Миколаєві завжди вишивали більше, аніж чоловічі. Використовувалися й більш різноманітніші техніки шиття. Часто на вулицях нашого міста можна було зустріти містянку у вишитій сорочці технікою мережки та лиштва.
Шви вишиванок часто зшивали кольоровими нитками. Також ними обшивали комір та краї рукавів.
Сорочки, які мали носитися зі спідницями, були коротшими. А ось ті, які жінки мали одягати разом із запасками та плахтами – були довші. Бо поділ мав визирати десь на 10 см.
Трохи про чоловічі вишиванки миколаївців
Традиційні чоловічі вишиті сорочки миколаївців були двох типів за кроєм – сорочки зі зборами та сорочки-чумачки. Перший варіант збирався біля шиї, на нитку. Так утворювалися численні складки. А зверху, зазвичай, пришивали відкладений або високий м’який комір.
Рукави чоловічих сорочок були широкі. З ластками. Знизу вони були зібрані на нитку. Такі сорочки вишивалися на уставках та чохлах – лиштвою.
А ось сорочки-чумаки шилися у дві пілки. З обох боків примережувалися бочки. В такої сорочки рукави були прямі. Складене вдвоє полотнище пришивалося просто до стану сорочки.
Сорочки-чумачки мали низький комір. Приблизно 1-2 см. Комір в сорочках-чумачках вишивали – лиштвою, пазуха – вирізуванням, рукава – вирізуванням або вирізуванням з лиштвою. Їх вишивали лляною небіленою ниткою.
Чоловіки носили її заправленою в штани. Комір таких сорочок зав’язували стрічкою. Шовковою. Чорного або червоного кольору. Водночас комір сорочки-чумачки могли защіпати на шпонки.
Популярність вишиванки у сучасному світі
Сучасна вишиванка – це популярний засіб, щоб підкреслити свою належність до нашої незламної нації. До нації, якою захоплюється весь світ! А спочатку це був просто традиційний одяг. Традиційний одяг наших предків… Наших бабусь і дідусів.
Ще за часів правління СРСР на нашій землі миколаївці за допомогою вишитих сорочок виражали свій протест. Протест проти панівної влади. А в 1991-му році, після проголошення незалежності України, у зв’язку із протестними рухами, Революцією Гідності, війною на сході України, що розпочалася 2014-го року, та після повномасштабного вторгнення пропутінських головорізів на українську землю 22 лютого 2022 року, вишиванка набула нової хвилі популярності. Такої, як ніколи раніше. Тепер кожна миколаївчанка та кожен миколаївець мають у своєму гардеробі щонайменше одну вишиту сорочку.
Крім вказівки на зв’язок із народною культурою, вишиванка стала також символом і виразником героїзму та боротьби українців з ворогом. А сучасні митці й дизайнери неодноразово звертаються до народної вишиванки для розробки художніх образів та нового прочитання давньої символіки. Різні вишивки, крім того символізують культурну різноманітність регіонів України.